Ruch veľkomesta, neustále zvyšujúce sa nároky na jednotlivca, znečistené ovzdušie, geneticky modifikované potraviny a mnoho ďalších faktorov modernej doby priviedlo veľa ľudí k otázke, či je možné v takomto svete dlhodobo fungovať. Preto sa čoraz viac ľudí počas voľných dní utieka na vidiek, kde si môžu vychutnať čerstvý vzduch, ovocie od domácich pestovateľov, či krásu slovenskej prírody. Niektorí však zašli až tak ďaleko, že sa rozhodli vymeniť pohodlný život plný vymožeností moderného sveta za život v súlade s prírodou. Je to život na lazoch či samotách plný tvrdej práce, pestovania si vlastných plodín či chovu domácich zvierat. A práve nejako takto vyzerá aj ekodedina.
Ekodediny môžu byť tradičné, teda typické dedinky, kde ľudia odpradávna žijú takýmto spôsobom alebo novo vytvorené, kedy vidiecke usadlosti osídľujú prisťahovalci najmä z miest, ktorých uponáhľanosť dnešnej doby značne unavila. Viaceré zdroje uvádzajú, že ekodedina je vidiecke spoločenstvo, kde sa ľudia usilujú o tradičný spôsob života, aký poznali naši predkovia. Žijú v harmónii s prírodou, využívajú zdroje, ktoré sa nachádzajú v ich okolí a snažia sa správať tak, aby ich činnosť nemala negatívny dopad na životné prostredie. Inými slovami, obyvatelia ekodedín spoločne usilujú o zvrátenie nepriaznivých vplyvov činnosti človeka na našu planétu, ktoré sú zapríčinené nešetrným zaobchádzaním s prírodnými zdrojmi.
OSN vo svojej správe Global Environment Outlook 2000 došla k záveru, že nie je možné naďalej ignorovať potrebu zmeny spôsobu života a prístupu k prírode a jej zdrojom nakoľko momentálny stav je neudržateľný . Viacerí vedci varujú, že pokiaľ náš druh má prežiť, ľudstvo sa musí naučiť žiť trvalo udržateľným spôsobom. Práve ekodediny predstavujú príklad dobrej praxe, efektívny a zároveň aj dostupný spôsob ako bojovať proti znehodnocovaniu životného prostredia.
EKODEDINY NA SLOVENSKU
EKODEDINA ZAJEŽOVÁ
Už aj na Slovensku máme miesta, kde sa ľudia vracajú k pôvodným tradíciám, vedome budujú ekodediny a nažívajú si v súlade s prírodou. Oblasť lazov Zaježová sa rozprestiera v okrese Zvolen a v súčasnosti patrí pod neďalekú obec Pliešovce. V roku 1958 sa maličké lazy v pohorí Javorie spojili do samostatnej obce. Na tisíc hektároch pôdy sa vtedy nachádzalo približne 173 lazníckych usadlostí. Obec mala 660 obyvateľov, no tento počet začal po druhej svetovej vojne rýchlo klesať. Pôvodní obyvatelia sa začali sťahovať do miest za vidinou lepšej budúcnosti. Po roku 1989 bola Zaježová znovuobjavená vyznávačmi tradícií a do oblasti sa začali sťahovať novousadlíci, ktorých očarili krásy tamojšej prírody. Obyvatelia lazov v Zaježovej berú prírodu a ľudové tradície ako neoddeliteľnú súčasť svojho života. Od roku 1991 začali v oblasti pôsobiť aj občianske združenia, ktoré sa snažili oživiť tradičnú slovenskú architektúru, ľudové remeslá a neskôr sa začali venovať aj ochrane životného prostredia. Spoločne sa starajú o gazdovstvo na laze Polomy a Sekier, kde sa pustili aj do rekonštrukcie starej gazdovskej usadlosti. V Zaježovej nájdeme veľa zaujímavostí, ktoré sa inde nevyskytujú. Sú nimi napríklad domy zo slamených balíkov, potravinová banka, komunitou spravovaná škola či meditačné ústranie v tme.
EKODEDINA LOVINKA
Lovinka sa nachádza medzi obcami Cinobaňa a Lovinobaňa v okrese Poltár. V osemdesiatych rokoch sa na tomto mieste začalo budovať rekreačné stredisko Poltárskych sklární. Svojmu účelu neslúžilo dlho a s úpadkom sklárskej výroby v Poltári upadalo postupne aj rekreačne centrum. Schátrané budovy viackrát zmenili vlastníka, až s dostali do rúk súčasných majiteľov. Tí sa pustili do rekonštrukcie obydlia a z Lovinky urobili permakultúrne a jogovo-meditačné centrum. Od roku 2012 usadlosť obýva jedna šesť členná rodina. Neskôr sa k nim pridali ďalší dvaja osadníci. Spoločne založili občianske združenie Spoločenstvo Lovinka, ktoré propaguje cestu trvalo udržateľného života. Obyvatelia sa snažia pestovať si organickú stravu bez chémie a tiež zdravý životný štýl. Na obnovu budov sa používajú výhradne prírodné materiály ako napríklad hlina, trstina, ovčia vlna či drevo. Vzdelávacie centrum v Lonvinke organizuje rôzne workshopy zamerané na zdravú stravu, bylinkárstvo, jogu, prírodné staviteľstvo, permakultúrne pestovanie a mnohé ďalšie.
Bustle of the city, constantly increasing demands on the individual, air pollution, genetically modified food, and many other factors of modern times has led many people to question whether it is possible to live in such a world. Therefore, more and more people on free days flee into the countryside, where you can enjoy fresh air, fruit from local farmers, and the beauty of nature. However, some have gone so far that they decided to replace a comfortable life, full of conveniences of the modern world, for a life in harmony with nature. It’s the life in the hamlets or solitudes full of hard work, growing one’s own crops and livestock. And so does the eco-village look like.
Eco-villages can be traditional, typical villages where people always have been living this way, or newly created, where rural settlements repopulates mainly people from urban places, who have become tired of the rush of modern times. Several sources states, that the eco-village is a rural community where people seek traditional way of life similar to a life which our ancestors knew. They live in harmony with nature, using the resources that are around them and try to behave so that their activities do not have a negative impact on the environment. In other words, the eco-village residents together seek to reverse the adverse effects of human activities on the planet that are caused by improper handling of natural resources.
UN in its report Global Environment Outlook 2000 concluded that it is no longer possible to ignore the need to change the way of life and approach to nature and its resources since the current situation is unsustainable. Many scientists warn that if our species is to survive, humanity must learn to live sustainably. Eco-villages are just an example of good practice, effective and also affordable way to combat environmental degradation.
ECO-VILLAGES IN SLOVAKIA
ECO-VILLAGE ZAJEŽOVÁ
Also in Slovakia, we have places where people come back to the original traditions, consciously build eco-villages and live in a harmony with nature. The area of Zaježová hamlets is situated in the Zvolen district and currently belongs under the nearby village Pliešovce. In 1958 the little hamlets in the mountains Javorie united into a separate municipality. Back then, about 173 settlements were situated on thousands of hectares of land. The village had 660 residents, but after the World War II the rate began to decline rapidly. Indigenous peoples began to migrate to cities in search of a better future. After 1989, Zaježová was rediscovered by traditions confessors who were fascinated by the beauty of the nature and so new settlers began to move here. Residents in Zaježová take nature and folk traditions as an integral part of their lives. Since 1991, civil society organizations began to work in the area. They try to revive traditional Slovak architecture, folk crafts and later started to work on the protection of the environment. Together they take care of the farm on the Polomy and Sekier hamlets where they reconstructed the old reeve settlement. In Zaježová we find many attractions that do not occur elsewhere. These include, for example, houses of hay bales, food bank, community-managed school or meditation retreat in the dark.
ECO-VILLAGE LOVINKA
Lovinka is located between the villages Cinobaňa and Lovinobaňa in the Poltár district. In the eighties, a recreation resort of Poltár glassworks started to be built in this place. However, it did not serve its purpose for a long time and together with the decline of glassmaking in Poltár, the recreation resort declined gradually as well. Dilapidated buildings repeatedly changed its owner until they ended up in the hands of the current proprietors. They started with the reconstruction immediately and made from Lovinka permaculture and yoga-meditation center. From 2012 one six-member family live in the settlement. Later they have been joined by two other settlers. They founded jointly a civic association, Community Lovinka, that promotes a sustainable way of life. Residents are trying to cultivate organic food without chemicals and also lead a healthy lifestyle. For the restoration of buildings, they used exclusively natural materials such as clay, reed, sheep’s wool or wood. Education center in Lovinka organizes various workshops focusing on healthy diet, herbalism, yoga, natural building, permaculture growing and many others.
Суєта міста, постійно зростаючі вимоги до особистості, забруднення повітря , генетично модефіковані продукти, і багато інших чинників сучасності привело багатьох людей на питання чи можливо довгодобово жити в такому світі. Тому все більше людей, у вихідний час, їдуть в сільську місцевість ,щоб насолодитися свіжим повітрям, фруктами а також красою природи Словаччини. Деякі з них вирішили змінити комфортне життя сучасного світу на життя гармонії з природою. Це життя, в гірських селищах або хуторах, сповнене напруженої роботи вирощування власних продуктів і худоби. Приблизно так виглядає еко-село.
Еко-село може бути традиційним, як звичайне село де завжди жили люди, або новостворене мігрантами з міст втомлених міськім життям . Деякі джерела стверджують, що еко-село є сільська громада де люди живуть традиційним способом життя, яким жили наші предки. Вони живуть в гармонії з природою, використовують навколишні ресурси і слідкують, щоб їхня діяльність невпливала негативно на навколишне середовище. Іншими словами, жителі еко-сіл прагнуть повернути назад несприятливі наслідки людської діяльності на планеті,які виникли неправильним поводженням з природними ресурсами.
ООН в своїй доповіді Global Environment Outlook 2000 прийшов до висновку ,що більше не можливо ігнорувати необхідність зміни способу життя і доступу до природніх ресурсів, так як сучасна ситуація є неприйнятною. Багато вчених попереджають, що для виживання людства мають відбутися зміни. Еко-село є прикладом такої зміни а також доступний спосіб боротьби з деградацією навколишнього середовища.
Еко – село в Словаччині
Еко-село Заєжова (Zaježová)
В Словаччині є місця де люди повертаються до споконвічних традицій і свідомо будують екопоселення в гармонії з природою. Селище Заєжова розташоване в районі Зволен (Zvolen) при селі Плєшовце (Pliešovce). В 1958 році з маленьких хуторів стало велике село. У якому було 173 садиби з 660 жителями. Після Другої Світової Війни кількість населення зменшилась. Люди мігрували до міст за кращим життям. В1989 році до Заєжова почали повертатися люди, що були зачаровані красою місцевої природи. Жителі Заєжова беруть природу і народні традиції як невід’ємну частину їх життя. З 1991 року працює організація громадского суспільства, яка намагається відродити традиційну словацьку архітектуру, народні промисли а охорону навколишнього середовища. Разом піклуються про господарство області а також приступили до реконструкції старого селища. В Заєжові знаходяться пам’ятки яких ніде більше немає. До них відносяться наприклад будинки з соломи, харчова комора, комунітна школа.
Еко-село Ловінка (Lovinka)
Ловінка розташована між селами Цінобаня (Cinobaňa) a Ловінобаня (Lovinobaňa) в районі Полтар (Poltár). У вісімдесятих роках тут розпочали будувати курорт „Полтарські скленарні“ Але з зменшенням виробництва скла, зменьшилась відвідуванність курорту. Будова змінювала власників і напівзруйнувалась. Аж останній власник зреконструював будову, відкрив в ній центр пермакультури та йога-центр медитації. З 2012 року до будинку вселилося вісім сімей.Жителі намагаються вирощувати екологічно чисті продукти без хімічних речовин а живуть здоровим способом життя. Для реставрації будівель використовуються виключно натуралні матеріали,такі як глина ,очерет, вовна,дерево. Освітній центр в Ловінці організує різні семінари про здорове харчування, траволікування, йога та інш.